ВИХОВНА ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

ВИХОВНА

  ПОЗАКЛАСНА  РОБОТА

 З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

МЕТОДИЧНА   РОЗРОБКА

ПОЗАКЛАСНИХ

  

 ВИХОВНИХ      ЗАХОДІВ    

КВК

                                                                      Марчук Олена Євгенівна

                                                                                       вчитель образотворчого мистецтва

                                                                      ЗОШ  1-111 ступенів №4

                                               м.  Городок

Виховний захід

 на тему:

« Життєвий та творчий шлях

відомого українського

художника - мариніста

 Івана Айвазовського»

                                                                      Марчук Олена Євгенівна

                                                                                         вчитель образотворчого мистецтва

                                                                      ЗОШ  1-111 ступенів №4

                                               м.  Городок

 ТЕМА: «ЖИТТЄВИЙ  ТА  ТВОРЧИЙ  ШЛЯХ  ВІДОМОГО  

                УКРАЇНСЬКОГО   ХУДОЖНИКА – МАРИНІСТА 

                                 ІВАНА  АЙВАЗОВСЬКОГО»    

     Мета заходу:  Ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом відомого українського художника – мариніста Івана Айвазовського. Прививати любов до мистецтва, культурної спадщини нашого народу, повагу та любов підростаючого покоління до рідної природи її збереження. Навчити читати й трактувати картини відомого художника, навчити бачити прекрасне, неповторне.

     Обладнання для вчителя:    Відеофільм про Івана Айвазовського, репродукції  відомих картин художника, використання віршів про море поета Миколи Луківа, використання загадок.  (під час проведення заходу організовується виставка репродукцій картин      І. Айвазовського)

ХІД   ЗАХОДУ

Микола ЛУКІВ,
заслужений діяч мистецтв України
і Російської Федерації.
                                          (декламуються вірші під тихеньку мелодію моря)

Учень 1.
                                                          * * *
                                         Про море вірші не вдаються:
                                         Бліді слова, бліді думки.
                                         Перед очима чайки в'ються,
                                         А в думах - степ і колоски.
                                         Вночі маяк - як вогник хати,
                                         Вода хвилюється, шумить.
                                         Щоб написати - мало знати,
                                         Усе потрібно пережить.
Учень 2.
                                                        * * *
                                         Усе пливе, колишеться.
                                         Натхнення не докличешся.
                                         На морі легко дишеться
                                         І дуже важко пишеться.
                                         Це спершу, але віриться:
                                         Недовго так залишиться,
                                         Бо коли вільно дишеться,
                                         Тоді і легко пишеться.

Ведучий 1.

·              Доброго дня шановні присутні. Сьогодні ми з вами зідрались тут, щоб згадати та ознайомитись з відомим українським художником – мариністом Іваном Айвазовським, творчість якого немає аналогів у цілому світі.

Учень 3.                         (учень  декламує  баладу  про художника)

БАЛАДА     ПРО    ХУДОЖНИКА
Один художник приїжджав
До моря на етюди.
І шторм гримів на сто октав,
І він той шторм намалював,
І дивувались люди.
Його картина обійшла
І виставки, й музеї.
Неждано слава немала
Крилом торкнулася чола.
А він - не звик до неї.
Він звик до праці і думок,
А тут, як грім із неба,
Відсіль - дзвінок, відтіль - дзвінок,
І він майстерню на замок,
Бо скрізь бувати треба.
І він ходив, і він встигав,
Його усюди ждали.
Він мав сто сот нагальних справ,
Він щедро лаври пожинав,
А друзі - малювали.
Художник бачив, як вони
Красиво і розкуто
Ішли до тої глибини,
Сягали тої таїни,
Що він не зміг сягнути.
Він ревнував і лютував,
Він зачинявсь до ранку,
Він малював і шматував,
Він над полотнами ридав, -
Чолом - в етюдну рамку.
То був страшний, важкий урок
Відомості і слави.
Не та рука, не той мазок,
Не той розлогий плин думок,
Не той політ уяви.
Але - о диво! Відтепер,
Кумира сотворивши,
Усе сприймали як шедевр,
І так художник в шані вмер,
До старості доживши.
А невблаганний час минав
І все судив нещадно:
Лише етюд, де рокотав        

Безсмертний шторм на сто октав,
Він залишив нащадкам.

Ведучий 2.                      Іван  Констянтинович Айвазовський

·       Народився 2 9 липня 1817 року в Феодосії.

·       в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім'я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву. Олександр Іванович, ставши губернатором, забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку, віддав до гімназії.

                        (демонструється  портрет художника на екрані)

Ведучий 1.

·            1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі. Пізніше відвідував це місто ще вісім разів з 1845 по 1890 та писав полотна на замовлення султанів Османської імперії. 30 цих робіт виставлено в музеї імперії палаці Dolmabahçe. Айвазовський вільно розмовляв українською мовою.

·            Після свого повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі.

         (демонструється фото художника на екрані  в італійському костюмі)

Учень 4.

·           Марина (фр. merine, італ. marina від лат. marinus — морський) — різновид образотворчого мистецтва, що спеціалізується на зображенні подій на морі-баталій, спортивних змагань, природних явищ тощо. Марина-різновид пейзажу. Як самостійний жанр стала відома в Голландії 17 століття, хоча поодинокі зразки марин створювали і раніше (Пітер Брейгель Старий «Вигляд затоки Неаполя», Рим, галерея Доріа-Памфілі.)

·            Відповідно, мариніст (фр. mariniste) — художник, що створює марини. Всесвітньо відомий мариніст — Іван Айвазовський (1817—1900). Нові технічні засоби дали можливість створювати марини в фотографії, цифровому вигляді тощо.

Ведучий 2.   

·       А зараз вашій увазі ми пропонуємо подивитись     документальний фільм про життєвий та творчий шлях Івана  Айвазовського – відомого художника – мариніста.

Ведучий 1.

·       Наприкінці життя передав у дарунок рідному місту будинок і майстерню, картини й скульптурні композиції. Навіть за кілька годин до смерті художник працював над картиною — «Вибух турецького корабля» (1900).

·       Усього Айвазовський створив понад 6 тисяч картин, які нині прикрашають музеї світу та приватні зібрання.

                  (демонструється фото могили художника на екрані)

Ведучий 2  

·       .Айвазовський похований в огорожі вірменської церкви , в якій він був хрещений і вінчаний з Ганною Микитівною. На його могилі в 1903 році вдова спорудила пам'ятник-саркофаг з цілісного шматка білосніжного мармуру (автор — відомий італійський скульптор Біоджолі). На мармуровій дошці напис:

·       Професор Іван Костянтинович Айвазовський. 1817 — 1900.

·

Ведучий 1.

·       На завершення нашої зустрічі ми пропонуємо вашій увазі послухати вірші українського поета  Миколи Луківа, який також на рівні Айвазовського описує всю красу моря, з його спокоєм та стихією але у віршах.

Учень 1.    (вірші  декламуються під тихенькі звуки музики про  море)

Одгуркотіли люті урагани,
Одклекотіли бурі і шторми -
І тільки чайки квилять у тумани,
Могутніх вод черкаючи крильми.
Надходить штиль. Безмежний, як пустеля,
Ледь-ледь зітхає океан в імлі.
По груди в хвилях сплять безмовні скелі,
І в гаванях дрімають кораблі.
Оце і все. Пройшло - як одіснилось.
Ті ж самі пальми, синь за маяком,
І тільки горда мужність засвітилась
В очах матросів, що пройшли крізь шторм.

Учень 2.

Пісок і галька. Пустище суворе,
Стихії шал, і мужності урок.
Споконвіків штурмує скелі море,
А ті не відступають і на крок.

Подивишся: нерівний поєдинок.
Мільйони хвиль - нечувана могуть.
Ну що для них ці декілька піщинок? -
Затоплять, змиють, знищать, розметуть!

Та ось удар - і небо завмирає...
Об скелі море б'ється у злобі.
Воно й не любить їх, і - поважає
Як рівних у нерівній боротьбі.

Учень 3.

Хай ніч буде тепла і синя,
Хай місяць над морем пливе,
Хай хвиля голубить каміння
І чайка за обрій зове.
Хай все буде так, як бувало,
Коли ми були молоді,
Щоб човен ледь-ледь колихало
І зорі цвіли на воді.
Щоб срібно тремтіло вітрило
І гавань туман обволік, -
Щоб серце на мить воскресило
Усе, що минуло навік.

«Свято писанки» 

Виховний захід

 на тему:

« Намалюю писанку – 

намалюю»

                                                 Марчук Олена Євгенівна

                                                                   вчитель образотворчого мистецтва 

                                     ЗОШ 1-111 ст. №4

                                                                     

                                         м.  Городок

                           

«Свято писанки» 

на тему: « Намалюю писанку – намалюю»

    (Зал прибраний вишитими рушниками, скатертинами, серветками. На дошці висить гуцульський килим, а на ньо­му образ куса Христа. Кругом у залі висять намальовані ве­ликі писанки. Всі діти одягнені в українські костюми, у дівчат на голо­вах віночки зі стрічками).

Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення писанок, технологією її  виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками. Вивчити   легенди, вірші, в яких вони оспівуються.

1  демонструється відеоролик  « Свято писанки»

Учень 1 

Котилася писаночка

Згори на долину.

Прикотилася простесенько

До нас у гостину.

Ведучий 1. Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя.

Надходять Великодні свята. І беруться українці за давнє-предавнє

мистецтво розписування писанок, символу Великодня, символу Весни,  символу Вічності життя.

      Народне мистецтво... Воно прекрасне, воно чарує серця. Ми милуємося  керамікою, різьбою, вишивкою, ткацтвом, які залишили нам у спадок наші  предки. Але якщо про килимарство, вишивки ми знаємо більше, є багато  літератури, то про писанкарство дуже мало книг.

Що ж ми знаємо про писанку?

Учень 2

Великодні писанки

Що за дивнії яєчка

Наша курочка знесла!

Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,

Навкруги - барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки…

Чи здогадуєтесь , діти,

Що це? Певно – писанки!

Їх не курочка знесла,

Їх матуся принесла,

Ми гуртом розмалювали

Для святкового стола:

Сяють наші писанки,

Як весняні квіточки.

Ведучий 2. Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку, колишнє ритуальне значення, тобто, що означає, наприклад, кривулька,  гачковий хрест, ружа чи зірка.

Ведучий 1. Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу  дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у  барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

Учениця

Я - писанка, писана житнім вогнем,

Процідженим через вузесеньку кирстку.

Мене ще леліятимуть у любистку,

Абись-те любили, любили.

Ведучий 2. Писанка це слово, знайоме кожному з нас із дитинства, і не

тільки слово, адже кожен із нас бачив і тримав у руках писанку, одержану

від матері, бабусі або від добрих господарів на Великдень.

Учень 3. Писанка - це курячі або гусячі яйця з барвистим кольоровим розписом. А саме слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Учень 4. Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву

писанкарство.

Ведучий 1. Історія його зародження пов'язана з давньою культурою, з віруванням древніх слов'ян і з ритуалом весняного відродження життя на землі.   Яєчко було емблемою Сонця - Весни. Птиця - це вісник весни, радості,  сонця. Птахи починають нести яєчка і виводити пташенят лише з весною, із  сонцем.

     Яєчко було талісманом, за допомогою якого людини заворожувала в собі та  з'єднувала добрі сили, а лихі відвертала.

Ведучий 2. У давнину, в деяких місцевостях, писанкам надавали магічного значення.

Про писанки існує багато легенд та переказів у різних народів світу. Ось  що розповідає одна з них:

Учень розповідає легенду

     Коли Icyc Христос ще був дитиною, Biн любив курей, грався з ними i годував їх. Божа мaтip, щоб розважити Його, розмальовувала курячі яйця й дарувала їх йому як іграшки. Ко­ли розпочався суд над Христом, Maтip Божа niшла до Пілата, щоб задобрити його, вона принесла йому в дарунок розмальовані з великою майсторністю яйця. Вона поклала їх у свій фартух, i, ко­ли впала перед Пілатом , прохаючи про Сина, яйця викотилися з фартуха i покотилися по всьому світу. Відтоді вони е для нас спогадом про страждання Христові та Його воскресіння.

Ведучий 1.Уже із цієї легенди можна судити про те, якого великого значення наші  предки надавали писанці. Вони вірили, що вона має магічну силу. В їх

уявленні яйце було джерелом життя.

          Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони вважають, що "писанку" треба вміти написати. Треба дати  належні фарби, де кожен колір має своє значення:

Учень 1

Червоний колір -  це радість, любов, умилостевлення духів

Жовтий, оранжевий – це тепло, світло, надія на краще життя

Зелений – це пробудження природи, надія на майбутній урожай

Синій – це сила і здоровя, здоровий дух
 Чорний – це нескінченність життя людини,  продовження його в потойбічному світі

Білий – це чистота і світлість людської душі.

Ведучий 2. Любі друзі ! Напевне вам неодноразово потрапляли у руки яєчка з різними орнаментами та мотивами, які по різному були виконані -  це свідчить про те , що за способом виконання писанки поділяють на кілька видів:

 Крашанки – яйця, пофарбовані одним кольором за допомогою кипятіння у цибулиному лушпинні, вони немають ніякого орнаменту.

 Писанки – на поверхні яйця розтопленим воском за допомогою писачка наносять орнамент та занурюють у барвник. Роблять це поступово: від білого – до чорного, або темного синього.

Дряпанки  (різьбянки) – на пофарбованій одним тоном яйця гострим предметом (голкою, шпилькою, лезом) видряпують узор.

Крапанки (галунки) – на фарбоване яйце краплями воску наносять візерунок іншого кольору чи кольорів.

Мальованки – яйце розмальовують пензликом за допомогою пензлика ( найчастіше це деревяні декоративні писанки).

Демонструються види писанок на екрані

Ведучий 1. Чи   знаєте ви, що колись Під час Великодних свят коло  церкви співали дівчата гаївки. Тут обмінювались писанками, їх дарували,  використовували як предмети весняних ігор. І зараз є звичай "цокатися"  писанками. В поминальний понеділок дівчата, щоб хлопці не обливали їх  водою, давали викуп-писанку. У вівторок писанки дарують газдині, діти грали в цікаві ігри з крашанками? Наприклад у «навбитки». Брали яйце i зi словами «Христос Воскрес!* цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося — той виграв. Переможець забирав co6i яйце того, хто програв.

( запрошуються на сцену двоє дітей , їм дають крашанки, вони грають у гру)

    А давайте ми з вами заграємо ще одну гру яка називається  « навкатки»  для цього потрібно нам два учні , їм дають по крашанці  вони пускають крашанки з горбика, чия крашанка перша прикотиться до долини , той виграв.

 ( запрошуються на сцену двоє дітей , їм дають крашанки, вони грають у гру)

Ведучий 2. Як ритуальний елемент, писанки використовують під час  Великодних свят. У  вівторок,  середу, четвер перед Великоднем жінки пекли хліб, який називається паска. Коли жінки пекли паску, чоловіків виряджали дивитися, щоб ніхто чужий не потрапив у хату, бо міг наврочити паску.

 У провідну неділю писанки несуть на гроби.

      А зараз ми з вами подивимось як саме пишеться писанка: (демонструється відеоролик написання писанки)

Ведучий 1.Сьогодні Ви багато почули про писанку: і про історію її  виникнення, і про технологію виконання, і про її роль у весняних

обрядах. На основі орнаментики традиційних писанок відомі українські  майстри створили оригінальні композиції килимів. Ліжників, рушників.

    Високу оцінку писанковій орнаментиці дали видатні діячі мистецтва

    Давайте і ми разом з вами намалюємо свої, маленькі писанки, які зможемо подарувати своїм рідним.

Учень 2.

Котилася писаночка

З гори на долину.

Прикотилась простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Розсипає між діточок

Радощі і ласку.

З Великоднем вас усіх.    Христос Воскрес!

ВИХОВНИЙ   ЗАХІД

Конкурс

« ЗИМОВІ   ФАНТАЗІЇ »

5-6-7 класи

                                                                                                Марчук Олена Євгенівна

                                                                                         вчитель образотворчого мистецтва

                                                                      ЗОШ  1-111 ступенів №4

                                               м.  Городок

РОЗВИТОК  ТВОРЧИХ  ЗДІБНОСТЕЙ

 ТА  УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

 НА  ВИХОВНОМУ  ЗАХОДІ  К В К

                                                                      Марчук Олена Євгенівна

                                                                                         вчитель образотворчого мистецтва

                                                                      ЗОШ  1-111 ступенів №4

                                               м.  Городок

7 клас

Тема:

Декоративно – прикладне  мистецтво.

  Аплікація,  витинанка,

 паперова  пластика.