Розвиток творчих здібностей

Розвиток творчих здібностей на уроках образотворчого мистецтва та в позаурочний час

З досвіду роботи

  Марчук О.Є.

вчителя

 образотворчого мистецтва

 загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №4

м. Городка, Хмельницької обл.      

 

вміти його виконувати і вчити інших. В художній школі я викладаю малюнок, живопис, композицію, скульптуру, декоративно – прикладне мистецтво,також викладала декілька років поспіль історію мистецтва.

     За період моєї роботи учні постійно приймають активну участь у різних виставках – конкурсах, неодноразово нагороджені грамотами та призами за кращі малюнки.

     Крім уроків,  вже багато років у школі я  веду гурток «Юний художник»,  який діти відвідують з великим задоволенням.На гуртку ми також займаємось різними видами образотворчого мистецтва, саме тут вони відчувають себе справжніми художниками, тому, що  їхні картини заслуговують на увагу і прикрашають інтер’єр нашої школи.

     Також я веду гурток «Чарівний бісер», який відвідують дівчатка 5-8 класів. Приємно те, що в нас на Україні  до сьогодні збережені традиції рукоділля, декоративного розпису, а саме бісероплетіння, вишивки, петриківський розпис, гончартво, самчиківський розпис,  та інших види декоративно – ужиткового мистецтва, і є діти яких це захоплює. На гуртку ми вивчаємо різні види плетення бісером, вишивки бісером, ткацтвом, виготовляємо картини, ікебани, та різних тваринок.

     Мені дуже приємно передавати свій досвід, свої знання іншим: учням, вчителям, я на високому рівні володію різними техніками: бісероплетіння,  вишивка, в’язання гачом, шпицями, ткацтво, шиття та звичайно ж працюю як художник.

   На мою думку знання ремесла звільнить дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможе зосередитись, набути впевненості, воно буде сприяти розкриттю тих задатків, якими володіє від природи, допоможе виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу.

  Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і в продовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, Г.Собачко, М.Приймаченко. Але більшість дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво.

  Тож малюванню, проте як і кожній справі, дитину треба починати вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Шкільний учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки малювання не повинні носити формального характеру.

     Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів.
     Інтерес до свого предмета прищеплюю  шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки    Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда,  олівці, фарби, фломастери,  гуаш тощо. Малюнки виконуються  на папері, картоні,  дереві з використанням різних художніх технік.
     Залюбки залучаю школярів до декоративно-прикладної творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища.  Всі форми та методи роботи, котрі використовує я , спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів.
  Готуючись до уроку велику увагу приділяю вибору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практична вжитковість образотворчої діяльності. Як приклад, можна привести урок, присвячений такому виду дизайну, як витинанка (опис процесу виготовлення витинанки як приклад конкретного уроку з формування навичок з паперової пластики). Ви зможете познайомитись із конспектом даного уроку, який подається у системі уроків, розроблених мною. Я переконана, що з  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.
   Великого значення  надаю  розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь. Це: розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагаченню емоційно - почуттєвої сфери;  розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва; вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.
     Сьогодні  багато  на  різних  рівнях  говориться  про  відродження  української культури, духовності, коріння  яких  сягає  у  глибину  сивих  століть.   Майбутнє  українського  народу  нині  за  шкільними  партами, наше  суспільство  буде  таким, які  уявлення  про  світ  ми, вчителі , виховаємо у  дітей  сьогодні.
    Я  поставила  перед  собою  проблемним  завданням :  розвивати творчі здібності та особистість засобами  образотворчого  мистецтва.  Для  цього  прагну зробити все можливе, для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості, здатності до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.
    " Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі, „- сказав Бертольд Брехт,  я розумію , що суспільство покладає на вчителів  образотворчого  мистецтва, а значить зобов'язує зробити все, для належного естетичного виховання підростаючого покоління, тому переконана, що виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеал - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у   ставленні  до  світу .

     " Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.   Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу   позитивно  активну  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.
    Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створюю  шляхом  використанням  різноманітних  типів нестандартних  уроків :  урок серед природи, урок-сюрприз ,  урок-свято,  урок-конкурс,  урок-мандрівка  в  світ  художника, урок-діалог культур, урок-екранізація,    урок-виставка,  урок-екскурсія  до  парку    урок-розгадка таємниці  знайомих картин,  бінарний урок,  урок-відкриття та  інші.
    Переконана і в тому, що : емоційність,  зацікавленість,  захопленість - обов’язкові  компоненти  на  уроці  образотворчого  мистецтва  .  Коли  діти,  захоплюючись  роботою,  наспівують  собі –  не  роблю  зауважень,  якщо  це  не   заважає іншим.
    Із  захопленням  мої  вихованці  працюють  на  уроці  образотворчого  мистецтва,  хочу  щоб  вони відчували  себе  вільно,  розкуто. Ніколи  їх  не  стримую,  коли  вони  дружно  сміються.  Розумію - найближча  мета  досягнута,  малюнок  сподобався  їм,  а  наступним  завданням  буде  більш  детальніше.  Дитячий  малюнок  розглядаю   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Ціную  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертаю  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі.  Учень не  виконує  чіткого  контурного  малюнка,  зате  прекрасно  підбере  кольори,  що  є  важким  для  першого.
    Вивчаючи  цю  проблему в  літературі  знайшла  такі  експериментальні  данні : всіх  дітей   за нахилом  і  характеру  здібностей  до  малювання   можна  розділити  на  3  групи :
    1-  відносяться діти  з  вираженою  графічною  обдарованістю.  Вони  виконують  малюнок  контурними  лініями,  чітко  передають  фарбами,  рівними  тонами  заливають  намальоване.
    2- діти, в яких  переважають  живописні  задатки  над  графічними.  Вони  малюють  невпевненими  плутаними  лініями,  але  добре  відчувають  гамму  кольорів.  Їм  важко  залити поверхню,  не порушивши  контур.
    3 -діти,  які  мають  в  рівному  співвідношенні  і  графічні,  і  живописні  здібності,  і  успішно  справляються  з  різним  завданням.
    Враховуючи  це,   змінила  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей.  Проте  все  ж  таки  прагну  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.
    Переконана,  що   рівень  естетичної  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності,  тому  стараюся  відвідувати  музеї,  виставки,  читати  методичну  літературу.
   Давно доказано М. Блаватською,  Т. де  Шардером,  що синтез знань з усіх видів мистецтв повинен  бути  повністю  представлений  і  використаний  з  першого  і  до  останнього  року  навчання.  Реалізувати  це  завдання  мені допомагає  мій фах – вчитель початкових класів.

   Всі форми та методи роботи, котрі використовую, спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів.

 “Розумний, глибокий аналіз  – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”.
Ці слова В.Сухомлинського стали дороговказом у моїй  творчій праці.
    Проводжу уроки  за  спостереженнями  і  уявою  по  різним темам.  Щоб  створити  в  учнів  відповідний  настрій,    використовую  для  бесіди  вірші,  загадки.

     Звичайно, головне моє покликання бути вчителем та художником.

     Як вчитель- навчати дітей бачити у нашому нелегкому житті прекрасне, прививаю їм любов до природи, рідного краю,  поваги до старших, до культурної спадщини нашого народу і самого себе, відповідальності, працелюбності, охайність і бережливого ставлення до усього навколишнього.

          Як художник  - багато працюю над створенням картин у різних видах ДПМ: витинанки, картини з бісеру, шкіри, шерсті, люблю писати живопис, але найулюбленіша моя техніка – це декоративний розпис тканини – батік. Приймаю участь в різних виставках – конкурсах як художник, провела персональні виставки. Багато моїх робіт зберігаються в приватних колекціях  в Польщі, Україні, Росії.

     Є статті в періодичних виданнях, також кілька десятків нагород.

     Приємно те, що є учні, мої вихованці, які також поєднали своє життя з образотворчим мистецтвом, вже закінчили вузи і ще навчаються на вчителів образотворчого мистецтва, дизайнерів реклами, одягу, інтер’єру, ландшафту, це такі учні:

-         Блажкун Окана – дизайн одягу-Хмельницький;

-         Федорович Іра – декоративно – прикладне мистецтво-Камянець-Подільський;

-         Лель Альфред – дизайн меблів-Хмельницький;

-         Починок Аліна – дизайн реклами-Хмельницький;

-         Венгер Тетяна – дизайн реклами та вчитель образотворчого мистецтва. Вже працює у школі вчитетем образотворчого мистецтва – Городок;

-         Бачок Юля – вчитель образотворчого мистецтва-Хмельницький;

-         Марчук Альона – вчитель образотворчого мистецтва- Хмельницький;

-         Петрашишен Олександр – дизайн інтер’єру – Польща;

-         Гурняк Віта - декоративно – прикладне мистецтво-Камянець-Подільський;

-         Малий Міша – дизайн меблів – Хмельницький

-         Мануляк  Михайло - декоративно - прикладне мистецтво м. Теребовля 

-        Дембровська Віка - декоративно - прикладне мистецтво м. Теребовля 

-        Швець Віра -  декоративно - прикладне мистецтво м. Хмельницький

     На мою думку – щаслива та людина, котра займається улюбленою справою і може навчити своєї майстерності інших, дати путівку їм у життя.

     Тому моє педагогічне кредо:

       «Вчитель образотворчого мистецтва – це вчитель - художник»  

         Не зупинятись на досягнутому, завжди  рухатись тільки

         вперед».